Спортивна хватка

Фітнес — сьогодні це не тільки улюблений вид дозвілля українців, але дуже прибутковий інвестпроект, який приносить користь як державі, так і його населенню.

Тих, хто витрачає вільний час на пробіжку, велопрогулянку або хайкинг, стає більше, а тих, хто постить фотографії з тренажерного залу в соціальних мережах — ще більше. Словниковий запас українців поповнили нові терміни — кроссфіт, воркаут і зумба, а кількість учасників масштабних бігових марафонів збільшується з кожним роком. Однак популярність масового спорту в нашій країні на порядок нижче європейського рівня. Це дає бізнесу привід вважати, що шанувальників ЗСЖ з кожним роком буде все більше, тому галузь залишається привабливою для інвестицій.

Радянський «неліквід» бізнесу

За найскромнішими оцінками, на сьогоднішній день по Україні налічується понад тисяча об'єктів соціальної, культурної або спортивної інфраструктури, які не використовуються за призначенням. Це кілька десятків мільйонів квадратних метрів пустуючої корисної площі. Тієї самої площі, яка могла б не тільки приносити комусь прибуток, але і стала б якорем соціальної або оздоровчої інфраструктури міста або району. Попит на такі приміщення з боку бізнесу — зокрема, бізнесу зі спортивної сфери та сфери фітнесу — просто величезний.

Виникла абсурдна ситуація. З одного боку — маса порожніх будівель висить баластом на місцевих бюджетах чи на Фонді держмайна. З іншого боку — профільний бізнес — спортивний та оздоровчий — метається на одному місці, страждаючи від нестачі площ.

Яскравим прикладом продуктивної співпраці держави і бізнесу є ситуація переобладнання спорткомплексу «Запоріжсталі» в сучасний спортивно-оздоровчий центр. За цю справу погодилася взятися група компаній Sport Life.

«Варіант із залученням справжніх професіоналів спортивного менеджменту найперспективніший. З точки зору розвитку спорту в Запоріжжі, необхідно, щоб в спорткомплекс регулярно приходили не тисяча спортсменів, а десятки тисяч запорожців. Завдяки поетапній реконструкції, запорожці і далі можуть займатися спортом, тренуватися, брати участь в змаганнях, які як і раніше будуть проходити на базі спорткомплексу», прокоментував Генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь» Ростислав Шурма. 

Фітнес-якір для будь-якого ТРЦ

Ринок комерційних площ на тлі кризи вже не перший рік знаходиться в зоні високої турбулентності і переживає свою хворобливу трансформацію, відзначають аналітики. Незважаючи на планомірне зниження орендних ставок, яке відзначається вже три роки, пул орендарів нестабільний, постійно змінюється — як якісно, так і кількісно, а вакантність залишається вкрай високою і досягає в окремих сегментах 20-30% . Ринок стиснувся, йде боротьба за орендаря. Ціновий прийом — тобто, переманювання орендаря нижчими ставками, вже не працює. Не можна нескінченно знижувати ставки, цей демпінг погубить ринок. В таких умовах власникам важливо мати нецінові інструменти, за допомогою яких їх площі будуть виглядати більш конкурентоспроможними і привабливими, ніж в сусідньому БЦ або ТРЦ. Ними якраз і виступає супроводжує інфраструктура. Наявність в офісних будівлях приміщень з іншим — не офісним призначенням: кафе, банки, автосалони, фітнес-клуби — це важлива умова. Підтримуючі сервісні функції, що забезпечують додаткові комфорт і зручність для персоналу та гостей, додають приміщенням значної привабливості.

Засновник групи компаній Sport Life Дмитро Єкімов: «Зараз ми бачимо істотні вигоди, які отримує суспільство і держава при будівництві приватним бізнесом спортивних об'єктів. Серед наших фітнес-клубів є і майданчики, готові приймати змагання світового рівня з плавання, боксу, інших бойових єдиноборств, сквошу, силових і танцювальних дисциплін. І зростання мережі Sport Life до 150 фітнес-клубів в найближчі три роки, можна буде всерйоз вважати грандіозним внеском в розвиток спортивної інфраструктури, масове оздоровлення населення країни. Зараз ми працюємо з іншими федераціями над будівництвом нових комплексів чемпіонського рівня. Ми будемо готові приймати чемпіонати Європи та Світу з десятків видів спорту! Зараз ми почали працювати з Азербайджаном, Білоруссю, Австрією, Угорщиною та іншими країнами. У багатьох пострадянських країнах спорт досі залишився субсидованим, це об'єкт дотацій, а не взаємодії держави і приватного бізнесу, тому люди приїжджають і переймають наш досвід».